Переваги й недоліки SWOT-аналізу

Предыдущая78910111213141516171819202122Следующая

Переваги Недоліки
Систематизація знань про внутрішні й зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування Суб’єктивність вибору та ранжування факторів навколишнього і внутрішнього середовища
Визначення конкурентних переваг та формування стратегічних пріоритетів Слабка підтримка прийняття конкретних управлінських рішень
Періодична діагностика ринку та ресурсів фірми Погана адаптація до середовища, що постійно змінюється

Для того, щоб провести SWOT-аналіз, необхідно правильно визначити внутрішні (сильні й слабкі позиції фірми) й зовнішні фактори (можливості та загрози), оцінити їх важливість і порівняти.

Сильні й слабкі позиції фірми доцільно розглядати за окремими розділами (маркетинг, виробництво, фінанси, організація, кадри), кожен з яких повинен містити низку факторів.

Можливості й загрози навколишнього середовища необхідно оцінювати за аналогічною методикою, поділяючи їх на окремі розділи, наприклад економіка, політика/законодавство, науково-технічний прогрес, природне середовище, соціальна сфера. Цей перелік можна збільшувати або скорочувати.

Сильні й слабкі позиції, можливості й загрози позиціонуються на полях матриці SWOT-аналізу (рис. 1.2). Кожне поле цієї матриці має певні позначення:

¨ поле СіМ – поєднання сильних позицій і можливостей;

¨ поле СлМ – поєднання слабких позицій і можливостей;

¨ поле СіЗ – поєднання сильних позицій і загроз;

¨ поле СлЗ – поєднання слабких позицій і загроз.

Фактори, що складають матрицю SWOT-аналізу, обов’язково перевіряють на наявність ефекту синергії (взаємного впливу), внаслідок чого вони можуть бути посилені або послаблені.

Сильні позиції Слабкі позиції


Поле СіМ Поле СлМ
Поле СіЗ Поле СлЗ

Рис. 1.2 - Матриця SWOT-аналізу

Після перевірки взаємного впливу факторів за допомогою SWOT-аналізу можна визначити чотири різновиди корпоративної стратегії фірми (рис. 1.3):

1) стратегія, яка використовує сильні позиції фірми для реалізації зовнішніх можливостей (стратегія “Максі-Максі”);

2) стратегія, яка використовує сильні позиції фірми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія “Максі-Міні”);

3) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких позицій фірми на основі використання зовнішніх можливостей (стратегія “Міні-Максі”);

4) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких позицій фірми та уникнення зовнішніх загроз (стратегія “Міні-Міні”).

Для того, щоб визначити, який саме різновид стратегії треба вибрати, потрібно порівняти внутрішні переваги й слабкості, а також зовнішні можливості й загрози.



П>С С>П


Стратегія “Максі-Максі” І Стратегія “Міні-Максі” ІІ
Стратегія “Максі-Міні” ІІІ Стратегія “Міні-Міні” ІV

П>С – переваг більше, ніж недоліків; С>П – недоліків більше, ніж переваг; М>З – можливостей більше, ніж загроз; З>М – загроз більше, ніж можливостей.

Рис. 1.3 - Стратегічні рекомендації SWOT-аналізу

Одна з головних цілей стратегічного управління на підприємстві – забезпечення раціонального розподілу ресурсів між напрямами діяльності та їх ефективного використання для найкращого досягнення поставлених стратегічних цілей.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. З яких основних етапів складається процес аналізу ресурсного забезпечення підприємства?

2. За допомогою яких прийомів проводиться аналіз забезпечення підприємства матеріально-сировинними ресурсами?

3. Які показники застосовують для оцінювання забезпечення технікою та технологію. У чому полягає їх економічний зміст?

4. За якими напрямами проводиться оцінювання рівня забезпечення кадровими ресурсами?

5. У чому полягає важливість забезпечення підприємства фінансовими ресурсами?

6. У чому особливості інформації як специфічного виду ресурсів підприємства?


4493419286157682.html
4493480458914123.html
    PR.RU™